RU рус | UA укр
ГРН | USD
Продаж фішок та наборів по Україні та країнах СНД
 
Кошик
товарiв: 0
на суму: 0 грн
Кошик пустий
Головна / Новини сайту / Виробництво гральніх карт у Росії
ТОП-продаж
Новини сайту
2016-09-14
2016-08-06
2016-06-02
Світ покеру
2019-11-11
2018-02-27
2017-10-11
Зірки покеру
2019-11-11
2019-11-11
2017-03-10
Виробництво гральніх карт у Росії
     
 
В історії людства довгасті таблички для настільних азартних ігор із щільного паперу, дерева й навіть слонової кістки з'явилися набагато раніше, ніж слово «Росія» стало невід'ємною частиною карт географічних. Далекі предки майбутніх племен кривичів і вятичів ще промишляли полюванням і збиранням у лісах Средньоруської височини – а древні китайці й індійці вже грали колодами самих вигадливих фасонів і мастей, в Індії існували навіть круглі карти! У раннім середньовіччі на території Київської Русі карткових забав теж не відали, та й у Західну Європу гральні карти були привезені тільки в 14 столітті. Саме із заходу, на рубежі 16 і 17 століть, у Росію були завезені перші карткові колоди.

Перше документальне згадування про карти й картярів у Росії ставиться до 1649 року – у Соборному Укладенні пануючи Олексія Михайловича подібне проведення часу було прирівняно до розбою й злодійства! У цьому загальноросійському кодексі всіх законів середини 17 століття грабіжники, розбійники й картярі «ішли по одним статтях» - а покарання тоді були суворі. Гравців, що вперше попалися під час карткових ігор у руки тодішніх служителів порядку, пропонувалося сікти батогом, саджати у в'язницю на два роки, попередньо відрізавши ліве вухо (чому вухо?! так ще й ліве…)Вторинна розвага з «бесівськими картинками» карало каторгою в кайданах на строк до 10 років, третє – смертю. Причому от що цікаво – подібні драконівські міри дійсно застосовувалися, але лише для «низьких» станів. Князі так бояри преспокійно «різалися» у віст і інші популярні ігри. Та й у царській родині «бесівським» картковою розвагою не гребували – по документах опису майна царського двору, у господарстві самого Олексія Михайловича був цілий набір імпортних карткових колод.

Реформи Петра Великого Росія зустріла вже досить досвідченою «картковою» країною – правда, досвід був розповсюджений тільки в середовищі вищого дворянства. Навіть багаті купці побоювалися карткових забав – хоча довгий час Петро був цілком байдужий до ігор (паную вистачало інших турбот), але пам'ять про відповідних глав Соборного Укладення була ще жива. Визнаним аматором азартних забав був ясновельможний князь А. Меньшиков (де-факто - друга особа в державі!) И хоча про власне виробництво гральних карт у петровські часи й мови не було, але оригінальні російські карткові ігри вже з'явилися. У декількох мемуарах іноземців описується «гра в королі а-ля-рюс», причому гра характеризується як «незрівнянно розумна». Лише коли в цю незрівнянно розумну гру стали програватися не десятки рублів, а цілі села й фамільні коштовності, государ осерчал – і видав указ про заборону карткових ігор.

Цей «заборонний» акт від 1717 року став першим російським документом, що розмежував карткові ігри на дві категорії. «Статечні» - тобто без матеріального інтересу, і «заборонені» - на гроші. А от поставити «поза законом» гру в карти владі Росії так жодного разу й не вдалося – хоча указів відповідних випускалося чимало, і із завидною регулярністю. Взяти хоча б указ Ганни Иоанновни від 1733 року – по ньому «підлий люд» за карткові забави підлягав биттю кийками «нещадно», а дворяни – місячному тюремному ув'язненню. Але прихильність самих царських осіб до карткових ігор і споконвічне російське невиконання законів залишили картам право на життя.

У самому кінці правління дочки Петра Великого, імператриці Єлизавети, видається указ про виробництво російських гральних карт. Сам текст зазначений дуже цікавий не тільки черговим розмежуванням карткових ігор на статечні й заборонені. У цьому документі від 1761 року прямо сказано, що в палацах Її Імператорської Величності «дозволена…кожна…карткова гра»! Зрозуміло, «на просто так» у цих палацах не грали.

Після сходження На престол Катерина Велика дуже полюбляла карткові ігри – і указ про виробництво російських гральних карт був втілений уже при ній. При Катерині випускалися невеликими тиражами навіть посібника й ради по карткових іграх, сама імператриця теж частенько «балувалася картішками». В 1766 році невеликі напівкустарні майстерні Москви, Петербурга й Архангельська почали випуск гральних карт. За основу були взяті самі на той момент розповсюджені карти французького типу, у них і назви мастей були цілком звичні – чирви, трефи, бубни, піки. У тому ж році мито на ввезені карткові колоди була підвищена відразу в три рази – з 87 копійок за дюжину колод до 2 рублів – ще царі підтримували вітчизняного виробника! Крім того, грати можна було тільки таврованими (проштапованими) колодами, за гру «негашеними» карами покладалися величезні штрафи. Такий своєрідний податок мав соціальну спрямованість – він ішов на зміст виховних будинків.

У царювання екстравагантного Павла 1 право на виробництво гральних карт у Россі було передано виховним будинкам, його син Олександр 1 окремим указом закріпив монополію цих прообразів дитячих будинків на випуск карткових колод. Указ же царя, що переміг самого Наполеона, про чергову заборону «підлих і азартних карткових потіх», взагалі не працював. Досить згадати волаючий випадок 1802 року, коли «на коні» були не величезні суми або фамільні особняки – а жінка з вищого світла! Князь Голіцин програв своєму опонентові графові Разумовському не безправну кріпосну селянку, а рідну дружину - княгиню Марію (у дівоцтві – В'яземську)!! Дійшло до розірвання шлюбу, і Марія Григорівна вийшла заміж за графа. Прожила з ним 16 років, і дітей йому народила – от вам і картковий виграш!

Треба відзначити, що карти російські тоді мали якість невисоке – недарма й мито на імпортні тільки росла. Тільки на початку 19 століття в Росії з'явилася механічна бавовнопрядильна фабрика - і була подарована царем виховному будинку в Петербурзі! Але якісних карт у рамках цієї соціальної структури створити не вдалося – і історія російських карт у їхньому сучасному виді й розумінні починається з казенної Олександровської мануфактури, що стала Імператорською Картковою Фабрикою в 1819 році. Якість самої поліграфії російських карт до середини 19 століття було цілком якісним – але для твердження нового дизайну самих малюнків на них було потрібно «найвище веління», а Микола 1 був такий консерватор…

Тільки в 1861 році, після скасування кріпосного права, був отриманий дозвіл Олександра 2 на розробку нових ескізів для зображень дам, королів і валетів. По відкликаннях сучасників, що існують «добродії» на картах були схожі на «необтесаних бородатих мужиків», та й дами були «далекі від добірності». Тендер ( так-так! був оголошений конкурс на кращу концепцію ескізів!) виграв майстер російського живопису, академік Академії Мистецтв і талановитий живописець Адольф Йосипович Шарлемань. Автор багатьох прекрасних картин у жанрі історичного й батального живопису, театральний художник, ілюстратор для журналів, розроблювач ескізів для цінних паперів…увійшов в історію як творець атласних карт! Саме малюнки Шарлеманя нам усім знайомі з дитинства – це його такі пізнавані королі й дами були зображені на радянських колодах виробництва Ленінградського комбінату кольорової печатки. Але про це – пізніше.

Шарлемань не придумав революційно нових малюнків – він взяв за основу французькі карти 1816 року випуску. Але глибина пророблення кожного образа дозволяє вважати прославленого академіка їхнім справжнім батьком! На малюнках, що вийшли з-під пера Шарлеманя, царствені особи виглядають дуже велично – королі владні й спокійні, дами ніжні й витончені, валети войовничі й молоді. На малюнках немає зайвих деталей, відсутній зайва вычурність, що стало більшим плюсом для нової в ті роки технології  чотирьохкольорового друку. Крім найвідоміших атласних карт, Шарлемань розробив гральні карти «дорожні» - зараз вони дуже рідкі. Два інших його «карткових» проекти – гральні й пасьянсні карти – так і не були реалізовані…

Атласні карти Шарлеманя друкувалися на гладкому й блискучому папері, що ще й тальком натирали на спеціальних машинах. Карти прекрасно сковзали, не боялися вологи й могли «працювати» досить довго. Вартість атласних карт була висока – близько 50 копійок за колоду в середині 19 століття, що було порівнянно із ціною за карти ручної роботи для імператорської гри. Або з місячним доходом середнього селянського двору – так що дешевими атласні карти не були, відповідаючи своєю назвою «королеві» тканин – атласу.

Карти Шарлеманя скорили всю царську Росію, благополучно пережили революцію, всі війни й зміни. Імператорська Карткова Фабрика була перейменована в Державну Карткову Монополію, розподіл на кілька сортів по типі паперу було скасовано – і з 30-их років 20 століття атласні карти ЛКЦП стали практично єдиними в СРСР. Потім їх переробили під офсетну печатку, з 70-их років і до припинення роботи комбінату в кожну колоду вкладали календарик (або два) формати гральної карти. На звороті календариків було прийнято зображувати пейзажі й визначну пам'ятки міста на Неві.

Нинішню ситуацію з виробництвом карт у Росії можна характеризувати так - фірм-виробників досить багато, але для них карти є скоріше допоміжним аксесуаром для іншого ігорного устаткування (покерних столів, рулеток і т.д.) Без проблем можна купити як високопрофесійні карти від таких брендів, як The United Stated Playing Card Company (USPC) або Piatnik, так і китайські колоди, здатні прослужити всього декількох роздач. Якість сучасних російських карт можна назвати проміжним між західним і китайським. Карти вибирають по грі, і можливості для вибору є. Грайте в покер - і нехай ваш вибір буде
 
     
Інтернет магазин — новинки
 
 
Баттон Missed Blind Зелений
Баттон Missed Blind Зелений
94.23 грн
 
     
 
 
Набір покер кісток Bicycle
Набір покер кісток Bicycle
258.93 грн
 
     
 
 
Куточок для розіграних карт на 8 колод (discard tray) акриловий
Куточок для розіграних карт на 8 колод (discard tray) акриловий
540 грн
 
     
Опубликовать в twitter.com



Довідник
2019-12-06
2019-12-05
2019-11-28
2019-11-26
2019-11-04
  • Контакти
  • lifecell+38 093 0000 288
  • kyivstar+38 098 0000 288
  • mts+38 099 0000 288
  • viber+38 067 3320 683
  • info@nashpoker.net
© 2009— 2020 NashPoker.Net Підтримка: Студія Трек