У багатьох країнах статус покеру залишається невизначеним. На щастя, в Україні його визнали неолімпійських видом спорту. Хоча про повну легалізацію говорити рано. На цьому суперечки не припиняються, у фанатів залишаються й інші питання. Наприклад, чи можна вважати покер настільною грою. Судячи з ключових критеріїв, можна. Читайте далі, щоб дізнатися цікаві факти.

Настільними вважаються ігри, в яких використовується набір предметів. Арсенал необхідного повинен уміщатися на столі, звідси і назва. Для них не потрібно окреме приміщення або спеціальна ігрова площадка. Активне переміщення учасників теж не передбачено, як, наприклад, в спортивних дисциплінах.

Як бачимо, покер відповідає основним ознаками настільної гри.

Якщо покер і можна вважати настільною грою, то вже точно не найдавнішою. Взагалі цього виду розвагам майже 6 тисяч років. Історія бере початок у Давньому Єгипті.

Першими, починаючи з IV тисячоліття до нашої ери, з'явилися ігри шашкового типу: сенет, нарди, чаупар та інші. У V столітті почали грати в шахи. І тільки в XII столітті на Сході винайшли гральні карти. Ще через 100 років карткові ігри проникли в європейські країни.

Але в XIV столітті релігійні і державні діячі стали забороняти карти, як і кістки. Єдиною настільною грою, яка в той час не переслідувалася, залишалися шашки.

Уже в наш час з'явилися економічні настільні стратегії, колекційні карткові ігри та інше. Але покер залишився як і раніше популярним.

Настільні ігри уважно вивчили і склали класифікацію відповідно до механізму ігрового процесу. Покер потрапив в наступні категорії:

- За кількістю суперників: для довільного або фіксованого числа. Мінімум учасників - двоє.

- За ступенем співробітництва (кооперації учасників): кожен за себе. У покері немає команд, гравці за столом автоматично стають опонентами. Ще таку гру називають антагоністичною.

- По динаміці: покрокова. Кожен учасник робить хід у чітко встановленої послідовності. Успіх залежить не від миттєвої реакції, як іноді буває в спорті і навіть лото, а від правильності рішення. Хоча період обдумування часто обмежують, особливо в офіційних турнірах.

- За характером гри покер потрапляє відразу в дві категорії: інтелектуальні (логічні) і азартні. Важливо аналізувати ситуацію, щоб зробити правильний хід. Але на результат турніру впливає і випадковий фактор. Правда, його не можна вважати повністю, що визначає, скоріше він доповнює математичну складову. Взагалі «азартний» характер покеру - «камінь розбрату», завдяки якому чиновники насилу визнають цю гру спортивною.

- По початковій позиції: з випадковою позицією. Якщо в шахах всі учасники стартують з рівних умов, в покері і майже всіх інших карткових іграх важливу роль відіграє місце за столом і набір карт (сила руки).

- З математичної точки зору: з неповною інформацією. Сидячі за столом можуть тільки здогадуватися про силу чужої руки. Це робить можливим використання блефу.

- За змістом: абстрактна гра. Покер ніяк не пов'язаний з життям, усі аналогії можуть бути лише плодом вашої фантазії. На відміну від імітаційних економічних настільних ігор.

Зате по області використання покер б'є рекорди. Він стане в нагоді для дозвілля, спілкування, змагання, задоволення азарту, розминки логічного мислення, тренування навичок психології і самовладання.

Сперечатися про те, чи можна вважати покер настільною грою, сенсу немає. Як видно з описаного вище, це факт.

Більшість настільних ігор з розвитком комп'ютерних технологій стали віртуальними. Так з'явився онлайн-покер і всілякі покер-руми. Але багато хто впевнений, що відчуття, коли в руках справжні карти, а по столу стукають реальні фішки, не порівняти з клацанням мишки по екрану.